Community Based Approach to Local Development
Monday, 26 October 2009

Черкаські громади переймали досвід переяславчан

23 жовтня 2009 року відбулася робоча поїздка понад тридцяти представників місцевих громад 8 районів області, які беруть участь в реалізації проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», його координаторів, а також працівників обласної ради до Переяславського району Київської області. Місцеві громади Київщини, як і Черкащини, також беруть участь в цьому ж проекті ООН, але вступили до нього значно раніше від черкащан, тож уже мають і певні результати з його реалізації, і набутий досвід роботи, якими і погодилися поділитися із сусідами-черкащанами.
Цього дня відбувалася сесія Переяслав-Хмельницької районної ради, та місцева влада увагою гостей не обділила. Зустрів черкащан координатор проекту в Київській області Сергій Чуткий та представник проекту в Переяславському районі Ігор Герасимов. 
Нагадаємо, що на Черкащині в цьому проекті беруть участь 40 місцевих громад із восьми районів області: Звенигородського, Тальнівського, Уманського, Канівського, Кам’янського, Чигиринського, Городищенського та Шполянського.  
Сергій Чуткий, зокрема, розповів, що в їхній області в проекті також беруть участь 40 місцевих громад зі Сквирського, Тетіївського, Переяслав-Хмельницького, Миронівського, Фастівського, Кагарлицького, Іванківського, Ставищанського районів та міста Ржищів. На участь у проекті було подано 149 заявок, з яких було відібрано 40 учасників проекту. Велику увагу на початку здійснення було приділено навчанню членів місцевих громад, проведено ряд форумів. Під час таких ділових зустрічей детально аналізувалися проблеми, які найбільш дошкуляли місцевим громадам, проводилися консультації з оформлення необхідних документів, особливу увагу приділено дотриманню чітких вимог щодо звітності про використані кошти. Тож у центральному офісі вже затверджено 32 проекти, а перший із них виконати.
Організаторам проекту, як і в нашій області, спершу довелося зіткнутися з недовірою громадян, відсутністю досвіду місцевих громад в реалізації подібних задумів, але з часом ці перешкоди вдалося усунути. Безпосереднє спілкування і координаторів проекту, і голів та членів виконавчих комітетів з членами місцевих громад переконало їх в серйозності намірів, тож зібрати необхідні 5% коштів місцевих громад, як у Київській, так і в нашій області виявилося не надто складно. 
Згадані громади Київської області розташовані неподалік столиці. Це має як негативні, так і позитивні сторони. Негативні – через близькість Києва туди практично виїздить більша частина молоді і, незважаючи на збережену соціально-культурну інфраструктуру населених пунктів, кількість їх жителів з цієї та інших демографічних причин з року в рік скорочується. А позитив виявився в тому, що краще забезпечені кияни охоче купують сільські оселі під особисті дачі, відбудовують їх, ретельно доглядають. А оскільки більшість дачників заможніші за селян, то вони часто пропонують помірну допомогу місцевим громадам. Тож 45% коштів киянам вдалося зібрати без виділення бюджетних коштів.
Про добру справу з допомогою ЗМІ дізналася вся Київська область, тож місцеві громади ставали все більш активними учасниками проекту. Його координатори дотримувалися принципу відкритості і прозорості. Скажімо, у приміщенні Переяславської районної ради розміщено районний ресурсний центр громад. Звернувшись до його працівників, а також із детальної інформації на стендах, розміщених у коридорі, кожен має змогу ознайомитися з проектом, дізнатися, де і в якому населеному пункті району він здійснюється. Тож уже й інші місцеві громади ретельніше приглядаються до умов проекту, міркують, як би й собі взяти в ньому участь, адже проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» діятиме в Україні до 2014 року. А ті з місцевих громад, хто потрапив у перший ешелон, намагаються своєчасно впоратися із його здійсненням, тому що за умовами ООН, в наступних проектах можуть брати участь ті місцеві громади, які виконали умови попереднього проекту.
Голова Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Валентина Усик, зустрівшись з делегацією черкащан, розповіла їм про сучасний соціально-економічний стан району, відзначивши, що в умовах обмежених можливостей місцевих бюджетів подібна співпраця з ООН є вкрай важливою. У районі проживає 31604 громадян. Незважаючи на наслідки економічної кризи, вдається виконувати завдання з наповнення районного бюджету, проте складнощі виникають з наповненням сільських бюджетів. Район сільськогосподарський, має розвинену галузь рослинництва, тоді як стан справ у тваринництві нині залишається складним, що викликано нестабільною ціновою політикою на тваринницьку продукцію, у т.ч. на молоко, що не дозволяє забезпечувати рентабельність галузі.
Упродовж останніх років відбувається пожвавлення інвестиційної діяльності, підвищується інтерес інвесторів до різних галузей та територій району. Окрім економіки, велика увага приділяється в районі розвитку туризму. Валентина Усик побажала черкащанам успішного перебування на Переяславщині і запросила обов’язково відвідати національний історико-культурний заповідник.
 Координатор проекту в Переяслав-Хмельницькому районі Ігор Герасимов розповів, що в районі здійснюється 5 мікро-проектів. Зокрема, за рішенням місцевих громад сіл Жовтневого, Ковалина, Шевченкового здійснюються енергозберігаючі заходи у місцевих загальноосвітніх закладах, перш за все, заміна на склопакети вікон, дверей тощо. А громада села Єрківці вирішила, що найнагальнішою справою для неї є відновлення водогону. Громади вже отримали перші фінансові транші з ООН і активно освоюють ці кошти. Місцева громада с. Пологи-Яненки вирішила оновити вуличне освітлення, але поки що в цьому населеному пункті через недостатню активність громади виникли певні труднощі в реалізації проекту. 
 Сергій Чуткий та Ігор Герасимов зізналися також, що в реалізації проекту вкрай важливою є роль громадських організацій. Скажімо, жіноча організація села Ковалин завдяки своїй активності вже змогла допомогти не тільки розвитку свого села, а й сусідніх також. А розпочалося все з ініціативи жінок-переселенців із Поліського району, які потерпіли від аварії на ЧАЕС. Вони боляче сприймали складну ситуацію, коли їхні земляки-чорнобильці вмирали хто від старості, а хто від хвороб, а їхні будинки купували інші люди. А родинні скарби, поміж яких немало було й самобутніх речей поліщуків, як то рушники, скатертини, чи сімейні альбоми нерідко викидалися новими власниками на смітник. Тоді й вирішено було створити музейну кімнату, де б можна було зберегти пам`ять про поліщуцький рід. 
 Приємним здивуванням для жінок виявилася підтримка їхньої ідеї всією місцевою громадою, і вже кожна сільська родина бажала мати свій невеличкий куточок про свій родовід, ділилася власними експонатами – так і виник сільський музей. Знайшлися й люди, які допомогли коштами. А за цим проектом з’являлися й інші. Скажімо, вдалося отримати 2 гранти: в рамках проектів Демократичні ініціативи та Глобального жіночого фонду. За рахунок одного з них створено притулок для пристарілих і немічних земляків із 5 навколишніх сіл. Тож проект ПРООН для ковалинців далеко не перший.
 Не менш гостинно зустрічали черкащан і єрківчани. Сільський голова Катерина Кондратенко є справжнім енергійним сільським лідером. Вона розповіла черкащанам про перші успіхи в реалізації проекту, наголосила на необхідності обов`язково дотримуватися усіх умов, передбачених укладеними угодами, детально пояснила, як слід проводити тендери, наскільки відповідально треба підходити до оформлення всього необхідного пакету документів тощо. Зараз єрківчани чекають останнього третього фінансового траншу та радіють з того, що вже через два місяці після ремонтних робіт водогін уже діє і вода надходить до їхніх осель. Першими помічниками сільського голови стали члени громадської організації «Віра-2008». Тричі в їхній сільській громаді побував Міжнародний менеджер проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнований на громаду» доктор Джейсингх Сах.
 При спілкуванні доброзичливі переяславці цікавилися і станом справ щодо реалізації проекту на Черкащині. Координатор проекту в нашій області Наталя Белюкіна повідомила, що із 40 мікро-проектів 28 уже захищено в ООН, 4 – на погодженні у Києві, ще 4 – в обласному ресурсному центрі громад, над рештою 4-ма ще працюють місцеві громади. Вона також відзначила, що до наступного року черкащани мали захистити 25 проектів, натомість є реальна можливість захистити всі 40. До того ж є реальна можливість на наступний рік отримати не менше 10 нових грантів. Вже захистили всі проекти Чигиринський, Звенигородський, Шполянський та Канівський райони. 
 Цього ж дня черкащани відвідали Переяслав-Хмельницький Державний історико-культурний заповідник. Додому поверталися затемна, проте із гарним настроєм.